Можно всю ночь искать какую-то музыку для нынешней души — и не найти. Или вдруг найти — и разорваться на мелкие кусочки. И подобные переживания и найденный фрагмент может стоить бессонной ночи, как сейчас.
21 век. Бизнесы. Кризисы, инфляции, желтые прессы, камедиклабы. а Вакарчук так исполнил — что все это в стороне. Потому что вечные переживания и чувства.

Я и до этого видео был в восторге от этой песни. Но это концертное исполнение — меня порвало, как и многих, его увидевших. Видно, что она по-настоящему написана в чувствах. Она истинна.

Также обратите внимание на оркестровую развязку в конце, а также поразительный эффект с зеркалами.

Подпись под видео сообщает, что это «4 листопада 2008 р., Київ, Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка»

Текст песни:

Чи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощь?
Так ніби він завжди чекав лише мене.
А як болить зимовий спокій нашого вікна,
Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне.

Така як ти
буває раз на все життя
і то із неба.
Така як ти
Один лиш раз на все життя
не вистачає каяття,
коли без тебе я…

Забути все здається я б ніколи не зумів
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі
І погляд твій — він вартий більше ніж мільони слів
Вічно далекий, як і твій улюблений Далі.

Така як ти
буває раз на все життя
і то із неба.
Така як ти
Один лиш раз на все життя
не вистачає каяття,
коли без тебе я…